(XVIII століття)

1) освіта; просвіта; освіченість

2) (Enlightenment) філософія просвітителів (XVIII століття)

3) поінформованість, обізнаність

* * *

1) освіта

2) ( Enlightenment) філософія просвітителів (XVIII cт.)

3) ( додаткові) відомості

1) мода

2) популярність

3) звичай

* * *

1) мода; the vogue of large hats мода на великі капелюхи; all the vogueостанній крик моди; to come [to bring] into vogue ввійти [ввести] в моду; to be [to go] out of vogue бути не в моді [вийти з моди]

2) популярність, відомість: широке ходіння; to have a good deal of vogue as a sculptor бути доволі відомим скульптором; a theory which then had the general vogue теорія, дуже популярна у той час; war novels had a great vogue a few years ago декілька років тому воєнні романи користувалися великим попитом

3) рід. звичай; the vogue s of the 18th century звичаї XVIII століття

1) мода; the vogue of large hats мода на великі капелюхи; all the vogueостанній крик моди; to come [to bring] into vogue ввійти [ввести] в моду; to be [to go] out of vogue бути не в моді [вийти з моди]

2) популярність, відомість: широке ходіння; to have a good deal of vogue as a sculptor бути доволі відомим скульптором; a theory which then had the general vogue теорія, дуже популярна у той час; war novels had a great vogue a few years ago декілька років тому воєнні романи користувалися великим попитом

3) рід. звичай; the vogue s of the 18th century звичаї XVIII століття

1. освіта; просвіта; освіченість

2. (E.) філософія просвітителів/ просвітництва (XVIII століття)

- the age of E. епоха Просвітництва

Антонович, Володимир Боніфатійович (1834, с. Махнівка, Київщина - 1908) - укр. історик, лроф. Київського ун-ту, фундатор "народницької школи" в укр. історіографії. Історію України А. прагнув студіювати з філософського погляду, пов'язуючи свої дослідження з ідеями загальнотеоретичного характеру Н. а його думку, історія народу ("внутрішня історія") - це безперервний процес, а не набір окремих фрагментів із його минулого. Такий підхід вимагав відшукування ідей і факторів, які б простежувалися впродовж усієї історії народу та визначали її характерні особливості Н. аріжною в історіософській концепції А. є теза про "провідну ідею народу", яка обіймає світоглядний, теоретико-пізнавальний та методологічний зміст. Кожний народ, на думку вченого, у своєму політичному житті виробляє особливу "провідну ідею", яка залежить від антропологічно-расових чинників, його історії та культурного розвитку. Найвиразніше характер народу виявляється в тих політичних ідеалах, які він намагається реалізувати. "Провідна ідея" достеменно виражає його прагнення до утвердження певного способу суспільного буття. З цих позицій А. досліджує укр. історію, доводячи, що українці завжди неухильно відстоювали у суспільному житті принцип демократизму та індивідуальну свободу.

[br]

Осн. тв.: "Моя сповідь" (1862); "Останні часи козацтва на правому боці Дніпра" (1868); "Нарис стану православної церкви в Південно-Західній Росії з половини XVII до кінця XVIII століття" (1871); "Погляди українофілів" (1881); "Три національні типи народу" (1888); "Про часи козацькі на Україні" (1895 - 1896) та ін.